Щороку абітурієнтів і батьків цікавить безліч питань, пов’язаних із механізмом проведення тестування. Однак особливо всіх хвилює, як же визначаються бали ЗНО, оскільки саме це є головним критерієм під час вступу до ВНЗ. Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти вирішили розвіяти всі міфи і здогадки абітурієнтів щодо конвертації тестових балів абітурієнтів в оцінки за шкалою 100 – 200 балів. На популярні серед цьогорічних випускників запитання відповіли заступник директора УЦОЯО Лариса Дворецька і начальник відділу наукового забезпечення УЦОЯО Сергій Раков.

1. ЩО ТАКЕ ТЕСТОВИЙ БАЛ УЧАСНИКА ЗНО З ПЕВНОГО ПРЕДМЕТА І ЯК ЙОГО ОБРАХУВАТИ?

Тестовий бал учасника ЗНО з певного предмета — це сума балів, отриманих за виконання завдань відповідного тесту.

Кількість балів за правильно виконане завдання тесту є фіксова­ною для кожного типу завдань: завдання з вибором однієї правиль­ної відповіді — один бал, завдання з короткою відповіддю — два бали, завдання на встановлення відповідності — кількість правиль­но вказаних пар тощо. Перелік усіх форм тестових завдань і схеми їх оцінювання (для кожного предмета) наведені на сайті УЦОЯО у рубриці «Підготовка до ЗНО».

Учасник тестування може обрахувати свій тестовий бал за вико­нання тесту ЗНО з відповідного предмета після оприлюднення пра­вильних відповідей на сайті УЦОЯО.

2. ЧОМУ ПРИ ВСТУПІ ДО ВНЗ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ЛИШЕ ТЕСТОВІ БАЛИ УЧАСНИКІВ ЗНО?

Тестові бали ЗНО не є стандартизованими. Тестування з кожного предмета проводиться щорічно за кілька сесій (основна та додат­кова). Всі варіанти тестів для сесій розробляються за єдиною спе­цифікацією. Але всі ці тести різні — вони складаються з різних завдань і таким чином один тестовий бал (еталон) однієї сесії не рівний одному тестовому балу (еталону) іншої сесії. Наприклад, 20 тестових балів однієї сесії не дорівнюють20 тестовим балам іншої сесії. Крім того, специфікації тестів змінюються щорічно, іноді не­значною мірою, іноді досить радикально (наприклад, у 2010 році з тесту ЗНО з математики вилучили тестові завдання з розгорну­тою відповіддю). Це також призводить до зміни ваги одного тес­тового бала рік у рік.

Отже, при використанні тестових балів як результату учасника ЗНО виникає складна процедура порівняння тестових балів різних сесій тестів з одного предмета. Без цього оцінки будуть несправед­ливими стосовно тих чи інших учасників тестування.

Не можна враховувати і відсоток набраних балів від максималь­ної можливої кількості балів за тест з тієї самої причини — вага одного бала залежить від складності завдань тесту.

Тестові бали було б коректно використовувати, якби ЗНО прохо­дили один раз на рік, в одну сесію з кожного предмета за єдиним тестом. А при вступі до ВНЗ — тільки сертифікати ЗНО поточно­го року. В Україні, згідно з правилами прийому, до приймальних комісій ВНЗ подаються сертифікати ЗНО за кілька років. Напри­клад, у2012 році є дійсними Сертифікати ЗНО, які були отримані у 2008 – 2012 роках. Крім того, кожен рік тестування має осно­вну сесію (або сесії) і додаткову.

3. ЯК МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ОЦІНКУ ЗА ТЕСТ ЗНО З ПЕВНОГО ПРЕДМЕТА ЗА ШКАЛОЮ 100 – 200?

Свою оцінку за тест ЗНО з відповідного предмета за шкалою 100 — 200 балів учасник тестування може визначити за таблицею пере­ведення балів, отриманих за тест, в рейтингову шкалу (від 100 до  балів). Цю таблицю УЦОЯО розміщує на своєму сайті в день оголошення результатів з відповідного предмета.

4. У ЧОМУ ПЕРЕВАГА БАЛІВ ЗА ШКАЛОЮ 100 – 200 НАД ТЕСТОВИМИ БАЛАМИ?

Існуюча система перетворення (конвертації) тестових балів учасни­ків тестування у шкалу 100 – 200 складалася упродовж п’яти ро­ків експериментів з підготовки системи ЗНО в Україні.

Основне призначення ЗНО — забезпечення вступу до ВНЗ. Ре­зультати ЗНО використовуються переважно для визначення рейтин­гу абітурієнтів, за яким приймальні комісії ВНЗ здійснюють відбір студентів. Рейтинг абітурієнтів визначається сумою балів сертифіка­тів ЗНО, що подаються до приймальних комісій ВНЗ, у сукупності із середнім балом атестата. При цьому враховуються бали сертифіка­тів ЗНО, отриманих у будь-який рік і у будь-яку сесію тестування.

Розподіл балів за шкалою 100 – 200 є завжди однаковим, не за­лежить від довжини і складності тесту, від предмета і сесії тестувань, має однаковий діапазон змін балів. І відсоток кількості учасників тестувань, які набрали не менше заданого бала, завжди однаковий.

Як наслідок, і зміст оцінок за шкалою 100 – 200 з різних предме­тів і сесій тестувань завжди однаковий. Наприклад, найкращі учас­ники в кожній сесії завжди мають оцінку 200, найгірші — оцінку 100. Середній результат оцінок з кожного предмета дорівнює 150. Скажімо, відсоток тих, хто набрав не менше124 балів, дорівнює приблизно 90 %; не менше 140 балів — 70 %; не менше150 балів — 50 %; не менше175 балів — 10 %; не менше190 балів — 2 % тощо.

ВНЗ можуть легко регулювати якість набору, використовуючи оцінки за шкалою 100 – 200. Для цього достатньо встановити мі­німальний поріг балів для прийому документів. Наприклад, якщо ВНЗ визначив з певного предмета поріг 175 балів, то це означає, що цей ВНЗ обиратиме студентів із 10 % найкращих абітурієнтів з цього предмета по всій країні.

«Освіта України» № 19-20