Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.
1933 рік-голодомор в Україні. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили – старих, молодих і дітей. Не віриться, що на всеплодющих просторах шанованої світом житниці раптово зник хліб і люди залишилися без зернини.
Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.
27 листопада у ЗОШ № 9 були проведені заходи, присвячені цій скорботній даті. Шкільним бібліотекарем було підготовлено виставку літератури «Пам’яті жертв голодомору».
Педагогом-організатором для учнів 5-11 класів проведено перегляд відеоматеріалу «Дзвони скорботи». Класним керівником 10 класу, Риженко Галиною Григорівною, проведено виховну годину «На вікні свіча догасала…». Проводячи цей захід, учитель запросила учнів не тільки 10 класу, але й представників з 5, 6 класів.
Усіх учнів школи і їхніх батьків запрошено 28 листопада взяти участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку».
Кажуть, що історії властиво повторюватися. Завдання сучасного покоління зробити так, щоб таких трагедій більше не було.
Україна пам’ятає!
Світ визнає!
|