(1814-1861)
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю пам’ятає і шанує людство. До славної когорти таких людей належить і Великий Кобзар українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частинку історії моєї Батьківщини».
Голос Т.Г. Шевченка завжди був, є і залишається голосом мудрого друга пригноблених і знедолених. Він пробуджував любов до Вітчизни, ненависть до гнобителів, кликав сильних на подвиг, вселяв у слабких надію і віру.
Т.Г. Шевченко дорогий нам як основоположник нової української літератури. Його «Кобзар» став епохальним явищем в історії духовного життя українського народу. Величезне значення творчості Шевченка у становленні української літературної мови, яку він підніс до рівня розвинутих літературних мов світу. Людина багатогранного таланту, він був одним з найвидатніших майстрів, основоположником критичного реалізму і в українському образотворчому мистецтві, створив понад тисячу творів у жанрах графіки, станкового живопису, розпису. Гуманістичним духом своєї поезії, силою таланту живе в серцях мільйонів співець ідеалів рівності, свободи та братерства Т.Г. Шевченко.
Слово українського поета-революціонера, художника і мислителя, Т.Г. Шевченка, звучить в усіх куточках нашої планети, його твори видані багатомільйонними тиражами. Кожен, хто прилучається до поетичного слова Великого Кобзаря, черпає в ньому наснагу для творчості, роздумів про долю свого народу і призначення людини.
Віддаючи шану пам’яті геніального сина України, наші співвітчизники в ці березневі дні з новою силою усвідомлюють велич духу і силу могутнього таланту Т.Г. Шевченка. Його життя назавжди залишається прикладом незламності людини, що присвятила себе благородній меті визволення від соціального і національного гніту свого народу, боротьбі за щастя всіх людей. На сьогоднішній день особливо актуально звучать слова безсмертного Кобзаря:
Роботящим умам, роботящим рукам
Перелоги орать, думать, сіять, не ждать,
І посіяне жать роботящим рукам… |