Меню сайту


Організації
Національна дитяча гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
НАЦІОНАЛЬНА ДОВІДКОВА БЕЗКОШТОВНА ЛІНІЯ З ПИТАНЬ МІГРАЦІЇ ТА ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ГАРЯЧА ЛІНІЯ КІБЕРПОЛІЦІЇ


Приєднуйтесь!
Google Classroom
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.
Електронні щоденники


Форма входу


Погода


Категорії розділу
Новини школи [1246]
Новини мікрорайону Хімік [19]
Новини сайту [31]
Новини Слов'янська [39]
Новини України [61]
Новини Донецької області [6]
Цікаве у світі [15]
ЗНО [0]
Все про ЗНО


Пошук


Календар
«  Вересень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930


Наше опитування
Нужен ли школе собственный сайт?
Всього відповідей: 535


Міні-чат


Друзі сайта
  • Офіційний портал Слов'янської міської ВА
  • Офіційний сайт Слов'янської ЗОШ № 5


  • ...


    Статистика UCOZ

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0


    Архів записів


    математика дети рекомендации биология фізика учитель відповіді психология Советы ЗНО-2010 новый год тестирование праздник весна Конкурс сайт школа ЗНО тестування память девятая школа война Святогорск Карантин День Победы Гамаюн С.А. славянск Донецк Крым ФУТБОЛ выпускники Донбасс Шахтер Донбасс-Арена олимпиада Дегтярьова Н.М. 4 клас Смаль Л.П. Новости Славянска Кожемяко Т.И. Павловська С.М. Рябкина Л.Н. 2-а Дяченко М.А. 2-Б праздники 1 класс Борзенкова Д.М. начальная школа. Слов'янськ
    Вітаю Вас, Гість · RSS 28.03.2024, 15:03
    Головна » 2021 » Вересень » 28 » Дні болю і страху. Трагедія Бабиного Яру!
    09:05
    Дні болю і страху. Трагедія Бабиного Яру!

    29-30   вересня   вшановуються   80-ті   роковини   від   початку   масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року).

    Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації Києва.

    Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв

    – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” 

    (“велика акція”, від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

    Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

    Провідна роль у розстрілах кінця вересня початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру належить зондеркоманді 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

    Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

    Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941– 1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.

    По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

    Пам’ять про Голокост і Бабин Яр, зокрема, це також вшанування рятівників, Праведників народів світу. Це почесне звання присуджують з 1963 року людям, які в роки нацистської окупації рятували євреїв від переслідувань та загибелі. Сьогодні Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників народів світу серед країн, в яких встановлено факти порятунку євреїв. Станом на 1 січня 2021 року відомо імена 2673 Праведників з України.

     

    Голокост кулями в Україні. В окупованому СРСР “акції зачисток” почалися з Галичини. Лише за тиждень в ініційованих нацистами погромах у Львові загинули 6 тисяч євреїв. Всього в таборах і гето Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та інших міст убито 610 тисяч євреїв.

    На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5-ої айнзацгрупи С розстріляла майже півтори тисячі уманських євреїв.

    У серпні 1941 року німецькі військові стратили у Кам’янці-Подільському понад 23,5 тисяч місцевих євреїв та євреїв Закарпаття. У травні 1944 року тих євреїв,   які   залишалися  на   території  Закарпатської  України,   вивезли   до концтабору Аушвіц. Вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах. Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли у відплатних акціях

    20 тисяч євреїв. У кінці грудня 1941 року біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області знищили понад 40 тисяч євреїв. На українських землях, що увійшли до складу Трансністрії, окупаційна влада теж створила гетто і табори праці. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 тисяч євреїв Бессарабії та Буковини.

    Терор в окупованій Україні знищив євреїв як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1 мільйон осіб. Місцями їх наймасовіших страт стали, крім Бабиного Яру (Київ), Богданівка Одеської області – понад 40 тисяч, Дробицький Яр (Харків) – близько 20 тисяч, Кам’янець-Подільський – 23,6 тисячі, Дальник Одеської області – близько 18 тисяч, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 тисяч жертв.

    Категорія: Новини школи | Переглядів: 265 | Додав: lysenkomarina2 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Copyright Слов`янська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 9 2008-2016